Протокол
№ 2
засідання
ШМО класних керівників
Новопетрівської
ЗОШ І – ІІІ ступенів
від
25 жовтня 2024 р.
Голова – Захарченко В. В. Секретар – Корчига В. П.
Присутні: 13 вчителів
На порядку денному:
1.
Формування національно-патріотичної
свідомості в учнівської молоді. (Захарченко В. В.)
2.
Виховання у школярів толерантного ставлення
до учнів класу та усвідомлення моральних якостей особистості. (Захарченко
В. В.)
3.
Основні акценти Нової української школи.
(Стельмаченко О. М.)
Хід засідання
1.СЛУХАЛИ: Керівника ШМО
класних керівників Захарченко В. В. про формування національно-патріотичної
свідомості в учнівської молоді. Вона повідомила, що національно-патріотичне
виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління.
Воно формується на прикладах історії становлення Української державності,
українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти,
науки, культури і спорту. Національно-патріотичне виховання в школі
здійснюється на всіх етапах навчання, забезпечує всебічний розвиток,
гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та
обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу,
його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до
самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на
процвітання України. Патріотичне виховання – складова національного виховання,
головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота
України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і
конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань
українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню
українського народу, зміцненню соціально-економічних,духовних, культурних основ
розвитку українського суспільства і держави. Якість виховного процесу залежить
від рівня підготовленості до кожного заходу; використання різноманітних методів
і форм; знання і вмілого врахування вікових й психологічних особливостей дітей;
відвертості, емоційності, оптимізму та активної патріотичної позиції
вихователя. Основу становлення громадянина вбачаю в активному залученні
вихованців до виконання завдань, які стоять перед суспільством. Велике значення
має усвідомлення учнями того, що значні справи починаються з маленьких вчинків
– посадженого дерева, очищеного струмка, допомоги ближньому, що розглядаю не
лише як конкретні дії, а як набуття школярами позитивного досвіду громадянської
співучасті. Школа, клас – це простір життя дитини, у якому вона повинна мати
можливість повноцінно розвиватися. Національно-патріотичне виховання в нашому
класі має системний характер. Формування національної свідомості базується на
розвитку інтересу до історії рідного краю, традицій українського народу,
національних культурних цінностей. Патріотизм починається із свідомого,
відповідального, патріотичного ставлення до рідного класу, рідної школи.
УХВАЛИЛИ: Інформацію врахувати у
подальшій роботі.
2. СЛУХАЛИ: Керівника ШМО класних
керівників Захарченко В. В. про виховання у школярів толерантного ставлення до учнів
класу та усвідомлення моральних якостей особистості. Виховання толерантності у
школярів є цілеспрямованим, планомірно організованим соціальним педагогом
процесом. Дитина, йдучи до школи, входить в світ людських відносин, і її
позитивна соціалізація є необхідною складовою для розвитку в майбутньому
демократичного, правового суспільства. Однією з важливих соціально-педагогічних
умов формування толерантності особистості підлітка є освітня установа
«відкритого» типу. Під школою «відкритого» типу необхідно розуміти таку школу,
яка повинна мати саме багатофункціональний характер: вона відкривається для
різних переконань учнів, діалогу, міжособистісного і міжгрупового спілкування.
Концепція «відкритої школи» передбачає виховання в дусі широкої соціальної
комунікабельності, інтелігентного і відповідального ставлення кожного до самого
себе, оточуючих людей і природи, формування розвинутої, вільної, толерантної та
позитивно налаштованої особистості підлітка.
Конкретні освітні завдання школи «відкритого
типу» мають включати в себе такі напрямки:
1) найбільш повний розвиток суб’єкта пізнання, любові до
істини, гнучкості мислення;
2) озброєння знання- ми, вміннями і навичками з позицій
принципу цілісності, відображеної в мисленні, почуттях і діях;
3) турботу про зміцнення духовного і фізичного здоров’я
людини;
4) гармонійний розвиток особистості, тобто рівноцінний
розвиток спортивних, ремісничих, соціальних, художніх, інтелектуальних і
етичних здібностей;
5) формування життєствердної соціальної відкритості,
відповідальності і готовності до участі в створенні вільного демократичного
ладу;
6) підготовку до життя в гармонії з природою;
7) розвиток активності, самодіяльності в проведенні
розумного дозвілля тощо
Формування толерантності в освітніх закладах
має певну специфіку, яка полягає в тому, що ця ідея отримує тут додаткове
міжособистісне забарвлення. В якості особливої цінності освіти розглядається
взаємодія з іншими людьми, в ході якого відбувається особистісне
взаємозбагачення і розвиток.
Формування толерантності це - поетапний
процес цілеспрямованої діяльності всіх суб'єктів освітнього соціуму, який
характеризується наявністю деструктивних чинників, які ведуть до формування
інтолерантності. Тому особливого значення набувають педагогічні механізми
переходу від інтолерантності середовища до толерантного.
УХВАЛИЛИ: Інформацію врахувати у
подальшій роботі.
3. СЛУХАЛИ: Класного керівника 2 класу
Стельмаченко О. М. про основні акценти Нової української школи в контексті ідей
В.О. Сухомлинського. Вона акцентувала
увагу присутніх на основних
ідеях Нової української школи в контексті педагогічної спадщини В.О.
Сухомлинського. Зокрема, Олена Михайлівна розкрила наступні питання: ключові компетентності Нової української школи;
вимоги до школи як до виховного простору, заснованого на цінностях; місце та
роль виховання в освітньому процесі, орієнтованому на цінності сучасного українського
суспільства; концептуальні засади виховання особистості школяра в умовах інтегрованого підходу до
навчання; педагогіка партнерства: форми та методи взаємодії вчителя та учня.
В основі педагогіки партнерства -
спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні,
батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й
зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу,
відповідальними за результат.
Учитель повинен виступати у новій ролі - ролі
фасилітатора (той, хто підтримує дитину в її навчальній діяльності через
педагогічну взаємодію, допомагає, надихає); ролі тьютора (той, хто
індивідуально працює з інтересом дитини - виявляє освітні запити, проектує
освітню діяльність, організовує рефлексію, проектує наступні кроки в освіті).
Нова українська школа передбачає оновлення
системи взаємостосунків між учнем та вчителем - діалог, взаємодовіра,
підтримка, приймання, активна співпраця з батьками дітей, які позитивно
вплинуть на шкільне освітнє середовище; оновлення методичного інструментарію вчителя -
застосування методів навчання, заснованих на співпраці, активній участі дитини
у навчанні; формування нового освітнього середовища (розвиваюче, мотивуюче і
для учителя, і для учня; яке має новітнє інформаційно-комунікаційне оснащення,
сприяє професійній активності педагога, підвищує ефективність його роботи,
уможливлює індивідуальний підхід до навчання); змінупідходів до оцінювання
результатів навчання (оцінювання розглядається як можливість відстеження
прогресу учнів, діагностика їх потреб, оцінювання навиків вищого порядку:
креативність, критичне мислення, пошук рішень, здатність до співпраці та
взаємної відповідальності, здатність до застосування отриманої інформації
тощо).
Впроваджуючи принципи педагогіки партнерства
у свою практичну діяльність, педагогу треба звернути увагу на шкільне освітнє
середовище як простір дитинства, який будується на засадах рівності,
діалогізму, співрозвитку; роль вчителя, яка вимагає від нього оновлення професійного мислення і
відповідних цілеспрямованих дій: постійний аналіз власної педагогічної
діяльності, орієнтацію на самоосвіту, відстеження результативності своєї роботи
через систему моніторингу та самомоніторингу. Педагогіка партнерства не
відміняє вимогливості вчителя, бо, як засвідчує практика, саме вимогливі й
справедливі вчителі мають найбільшу повагу та довіру серед учнів.
Місія нової української школи - допомогти розкрити та
розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між
учителем, учнем і батьками.
ВИСТУПИЛИ:
1. Добриця О. І., класний керівник 4 класу,
яка додала, що метою партнерства між школою та батьками є інтеграція батьків у
педагогічний процес шляхом створення необхідних і достатніх умов для залучення
сім'ї до супроводу дитини у освітньому процесі.
Вимогами й правилами організації партнерства
школи і сім'ї є: формування морально-духовної, життєво компетентної
особистості, яка успішно
самореалізується у соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал; єдність дій
педагогів і батьків;зміцнення й розвиток контактів між педагогами і батьками
щодо вивчення психології дитини та її поведінки;постійний діалог як форма
відносин між педагогами і батьками, основою якої є свідоме прийняття шкільних
вимог і правил батьками;гуманізація міжособистісних відносин, попередження
конфліктних ситуацій та оптимізація взаємин між педагогами і батьками, в основі
яких - толерантність, розуміння, співучасть, відкритість,
добровільність, здатність до взаємодії;постійне, різнобічне і глибоке вивчення
сім'ї;системна організація навчання батьків, підвищення рівня їхніх
психолого-педагогічних знань і компетентності, урізноманітнення форм і методів
педагогічної просвіти.
2. Салій К. О., класний керівник 10 класу, яка підкреслила, що ефективність
реалізації ідей педагогіки партнерства пов'язана з глибоким розумінням
психологічних основ толерантної взаємодії та співпраці між учителем, учнем і
батьками, які об'єднані спільною метою та завданнями. Це перш за все створення
толерантного середовища, партнерської взаємодії між учителем, учнем та
батьками, розвиток прагнення до самовдосконалення; мотивація до творчої
самореалізації; розвиток позитивного мислення; організація навчально-виховного
процесу, що обумовлює глибоке володіння загальнолюдськими цінностями;
мотивація доброзичливого, терпимого ставлення до оточуючих; забезпечення
мотивації до уникнення агресії, заздрощів; мотивація до позитивних
вчинків, взаєморозуміння та взаємодопомоги; забезпечення конструктивного
постійного зворотного зв’язку; розкриття та розвиток здібностей і можливостей
кожної дитини нової української школи. Катерина Олександрівна переконана, що
створити толерантне середовище може лише творчий, креативний учитель.
УХВАЛИЛИ:
1. Провести батьківські збори з метою
формування у батьків знань про розвиток дитини та дотримання принципів
педагогіки партнерства.
2. Продовжити формування
сучасного освітнього простору шляхом впровадження сучасних інтерактивних
технологій у виховний процес закладу.
3. Висвітлювати питання щодо
впровадження Концепції «Нова українська школа» на офіційному сайті закладу
освіти.
Керівник ШМО Валентина Захарченко
Секретар Валентина
Корчига